Як я подружилася з мультиваркою

[Vivianenara]

Як я подружилася з мультиваркою
 
Раніше мої стосунки з кухнею були, м'яко кажучи, напруженими. Я навіть яєчню примудрялася спалити або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я подивилася на це скептично.
 
Спочатку я навіть підходити до неї остерігалася. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче літаюча тарілка. Але голод — не тітка, і настав момент істини.
 
На сайті знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене підбадьорила. Я завантажила в чашу фарш, капусту, рис і додала томатним соком. Вимкнула страх і натиснула кнопку "Гасіння" — і стала чекати.
 
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Це ти сама приготувала?".
 
Коли я зазирнула всередину, то очам своїм не повірила. Це була їжа, а не щось неїстівне! Справжнісінькі голубці! Ми з'їли все за півгодини.
 
Тепер ми з мультиваркою - найкращі подруги. Вона рятує мене щоразу: нічого не пригорає, не википає і олія не бризкає на всі боки. Я навчилася розуміти її мову — мову таймерів і режимів. І хоч друзі посміюються, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.